Deconstructing the Language of Terror with Artificial Intelligence

On June 4, the National University of Kyiv-Mohyla Academy hosted the public discussion "Deconstructing the Language of Terror with Artificial Intelligence," dedicated to new approaches to researching the archives of the Soviet secret services.

The Sectoral State Archive of the Security Service of Ukraine (SSA SSU) is the largest KGB archive in the world, containing approximately one million case files. Although these materials are open to researchers, their interpretation is often complicated by the distinctive bureaucratic and ideologically charged language of the Soviet security services.

To overcome these barriers, the Canadian Institute of Ukrainian Studies (CIUS), in partnership with the SSA SSU, launched an interdisciplinary project that brought together expertise in history, anthropology, archival studies, and digital humanities. The research team applied critical discourse analysis and artificial intelligence tools to the documents of the KGB operation Vozmezdiye, which focused on the surveillance of the North American Ukrainian diaspora.

During the discussion, the speakers presented the results of this pilot study and explored the broader applicability of the methodology they developed. Particular attention was given to how AI tools and analytical algorithms can help deconstruct imperial narratives in other bodies of historical sources, including research on Crimea and the Crimean Tatar national movement.

Speakers

Natalia Khanenko-Friesen is the Director of the Canadian Institute of Ukrainian Studies, Professor and Huculak Chair in Ukrainian Culture and Ethnography at the University of Alberta. As a cultural anthropologist and an expert in oral history, witnessing studies, diaspora studies, her current work focuses on contemporary Ukraine, Ukrainian diaspora, Crimean Tatar studies, archives of Soviet repression, and digital humanities. Shehas led several international academic initiatives in support of Ukraine, including the Translating Ukraine Summer Institute (since 2024), The Meeting Point: Crimean Tatar and Indigenous Epistemologies Summer Institute (2026) and the Witnessing the War on Ukraine Summer Institute (since 2022). A native of Kyiv, Dr. Khanenko-Friesen is the author or co-author of several books, including the 2018 Kobzar Award finalist Ukrainian Otherlands: Diaspora, Homeland and Folk Imagination in the Twentieth Century. Since 2023 she has servedas the Co-President of the Ukrainian Oral History Association.

Andrii Kohut is Director of the Sectoral State Archive of the Security Service of Ukraine, holds a PhD in History, and served as the Stuart Ramsay Tompkins Visiting Professor at the University of Alberta (2025–2026). He was a Fulbright Scholar at Stanford University from 2021 to 2022). His research interests include Soviet deportations, the Holodomor, communist security services, memory politics, and cultural diplomacy. His recent research focuses on applying statistical and geospatial methods to Holodomor studies, as well as on the use of AI tools for researching the KGB archives.

Martin-Oleksandr Kyslyi holds a PhD in History and is Senior Lecturer in the Department of History at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, Head of the Crimean Studies Center at NaUKMA, and Executive Director of the RUTA Association. In 2021, he defended his doctoral dissertation, The Return of the Crimean Tatars to Their Homeland, 1956–1989. His research interests include oral history, memory, trauma, identity, migration, and colonialism.

Moderator

Oksana Khomiak holds a PhD in History and is Associate Professor in the Department of History at the National University of Kyiv-Mohyla Academy, as well as a member of the Working Group of the Ukrainian Oral History Association. Her research focuses on oral history, memory studies, the Second World War, and the Russo-Ukrainian War. She is involved in several international research projects examining the impact of Russian aggression on Ukrainian society.

Organizers: Department of History, National University of Kyiv-Mohyla Academy; Crimean Studies Center at NaUKMA; Canadian Institute of Ukrainian Studies (University of Alberta); Sectoral State Archive of the Security Service of Ukraine.

_______________________________________________________

Деконструкція мови терору за допомогою штучного інтелекту

4 червня в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» відбулася публічна дискусія «Деконструкція мови терору за допомогою штучного інтелекту», присвячена новим підходам до дослідження архівів радянських спецслужб. 

Галузевий державний архів Служби безпеки України (ГДА СБУ) є найбільшим у світі архівом КДБ, що налічує близько мільйона справ. Хоча ці матеріали відкриті для дослідників, їхня інтерпретація часто ускладнюється через специфічну бюрократичну та ідеологічно забарвлену мову радянських спецслужб.

Щоб подолати ці бар'єри, команда Канадського інституту українських студій (CIUS) у партнерстві з ГДА СБУ ініціювала міждисциплінарний проєкт, який поєднав експертизу в галузях історії, антропології, архівної справи та цифрових гуманітарних наук. Дослідники застосували критичний дискурс-аналіз та інструменти штучного інтелекту до документів операції КДБ «Возмездіє», що стосувалася нагляду за українською діаспорою Північної Америки.

Під час дискусії учасники представили результати цього пілотного дослідження та обговорили універсальність розробленої методології. Особливу увагу було приділено тому, як інструменти штучного інтелекту та аналітичні алгоритми можуть допомагати деконструювати імперські наративи в інших масивах історичних джерел, зокрема у дослідженнях, присвячених Криму та кримськотатарському національному руху.

Учасники

Наталія Ханенко-Фрізен — директорка Канадського інституту українських студій, професорка та завідувачка кафедри української культури й етнографії імені Гуцуляка в Університеті Альберти. Культурна антропологиня, фахівчиня з усної історії, студій свідчення та діаспорних студій. Її сучасні дослідження присвячені сучасній Україні, українській діаспорі, кримськотатарським студіям, архівам радянських репресій та цифровим гуманітарним наукам. Від 2022 року очолює низку міжнародних академічних ініціатив на підтримку України, серед яких Translating Ukraine Summer Institute (з 2024 року), The Meeting Point: Crimean Tatar and Indigenous Epistemologies Summer Institute (2026) та Witnessing the War on Ukraine Summer Institute (з 2022 року). Народилася в Києві. Авторка та співавторка кількох книжок, зокрема праці Ukrainian Otherlands: Diaspora, Homeland and Folk Imagination in the Twentieth Century, яка у 2018 році увійшла до короткого списку премії Kobzar Award. Із 2023 року є співпрезиденткою Української асоціації усної історії.

Андрій Когут — кандидат історичних наук, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України; запрошений професор імені Стюарта Ремзі Томпкінса в Університеті Альберти (2025–2026); стипендіат програми Фулбрайта у Стенфордському університеті (2021–2022). Дослідницькі інтереси охоплюють радянські депортації, Голодомор, комуністичні спецслужби, політику пам'яті та культурну дипломатію. Останні дослідження фокусуються на застосуванні статистичних і геопросторових методів до історії Голодомору, а також на особливостях використання інструментів штучного інтелекту для дослідження архівів КҐБ.

Мартін-Олександр Кислий — кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівник Центру «Кримські студії КМА», виконавчий директор Асоціації RUTA. У 2021 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Повернення кримських татар на батьківщину, 1956–1989 роки». Його наукові інтереси охоплюють усну історію, пам'ять, травму, ідентичність, міграцію та колоніалізм.

Модераторка

Оксана Хом'як — кандидатка історичних наук, доцентка кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», членкиня робочої групи Української асоціації усної історії. До кола її наукових інтересів належать усна історія, студії пам'яті, Друга світова війна та російсько-українська війна. Залучена до кількох міжнародних проєктів, що досліджують вплив російської агресії на українське суспільство.

Організатори заходу: кафедра історії НаУКМА, Центр «Кримські студії КМА», Канадський інститут українських студій (Університет Альберти), Галузевий державний архів СБУ.